Виберіть свою мову

Обличчя війни це дзеркало болю. А ще, це зруйновані будинки та життя простих людей. Такою, як на фото, на станції метро Героїв Праці ми помітили одиноку та розгублену жінку, Білу Ларису Олександрівну, 1933 року народження.

Інформацію про жінку було передано до Волонтерського ХАБУ Київського району міста Харкова! Спільними зусиллями Ларисі Олександрівні було надано кваліфіковану медичну допомогу, організовано переїзд та влаштування до медико-соціальної установи для непрацездатних інвалідів, ветеранів війни та праці. Які потребують постійного догляду та медичного обслуговування Харківського геріатричного пансіонату ветеранів праці.

Працюємо далі!